На вулиці можна часто спостерігати наступну картинку: мама говорить чи кричить дитині «не бігай», «не кричи», «не бийся», а дитина робить все навпаки, доводячи до сказу батьків і всіх навколо. В чому причина?

Психологи і спеціалісти по соціоніці вже давно довели, що наша свідомість не сприймає частку НЕ. Причому як в дітей, так і в дорослих.

Простий приклад, я попрошу вас зараз НЕ згадувати свою улюблену мелодію, НЕ перевіряти повідомлення, чи НЕ уявляти телефон у своїй руці. Вийшло? Думаю ні. Більшість людей зробили все навпаки. Частка НЕ несе в собі заборону чи обмеження, тому мозок виключає її з почутої інформації, і ми отримуємо лише позитивний посил. Згадайте улюблену мелодію, перевірте повідомлення, уявіть телефон у своїй руці.

Зрозуміло, що потрібно обмежувати дітей, особливо, якщо дії несуть небезпеку здоров’ю та життю, але як це зробити правильно? Потрібно слова з часткою НЕ, які несуть в собі негативне забарвлення, перетворити в позитивне. Наприклад, не бігай – іди спокійно, не кричи — говори тихіше, не сиди в комп’ютері — припини сидіти в комп’ютері. Заборона та ж сама, але звучить по різному і, відповідно, нами сприймається по іншому.
Діти — створіння дуже допитливі, будь-яка заборона чи обмеження повинні пояснюватися. Тому, якщо ми забороняємо будь що, ми пояснюємо причину.

Зауваження «не чіпай собаку» не несе в собі ніякої інформації, тільки заборону. А фраза «торкатися незнайомої собаки небезпечно, вона може вкусити» пояснює наслідки дії.

Якщо ви ставите обмеження, запропонуйте альтернативу. «Не сиди в комп’ютері довго», замініть на «припини пересиджувати в комп’ютері, давай підемо погуляємо чи почитаємо книжку». «Не бігай по калюжах» — «ти можеш побігати по сухому асфальту».

І наостанок, про слово СТОП. Бувають випадки, коли ситуація виходить з під контролю, коли потрібно зробити щось таке, щоб дитина вас почула і виконала ваше прохання одразу. Наприклад, дитина почала тікати від вас на велосипеді, ви її наздоганяєте і розумієте, що наздогнати не зможете, а попереду дорога. Придумувати позитивні заборони чи попередження немає часу. В такому випадку ви просто кричите СТОП. Для того, щоб дитина активніше реагувала на дане слово, грайтеся з нею в гру «СТОП». Правила гри дуже прості, якщо ви йдете по вулиці ви озвучуєте свої дії наступним чином «Ми йдемо, йдемо, йдемо», а потім кажете СТОП і різко зупиняєтесь. Гратись в цю гру можна навіть з найменшими дітьми, коли вони у вас на руках. Вдома можна запропонувати побігати і позупинятись по команді.

Способи бувають різні. Головне – розуміти, коли який підходить, та вміло втілювати їх в життя