Всі ми мріємо про те, щоб наші діти були кращими за нас. Успішнішими, щасливішими, розумнішими. Та ми знаємо, що для досягнення цієї мрії, дитина має наполегливо навчатися та працювати. І так хочеться, щоб навчання було в радість!

На жаль, так склалося, вже десь через 1-2 роки відвідвання школи, діти втрачаюсь будь-який ентузіазм. Батьки починають помічати, що навчання для дітей – нецікава та каторжна справа. Дуже часто в цьому явищі ми винуватимо систему освіти, великі навантаження чи неправильний підхід педагогів. Але чи завжди все залежить від школи?

Поняття помилки формується у дітей тільки тоді, коли вони самі переживуть її скоєння. Насправді, це здоровий інструмент навчання, і діти, як правило, не звертають на нього уваги. А от страх помилитися і ставлення до помилок вцілому – це вже формується під впливом батьків.

Для того, щоб дитина навчалася із задоволенням, їй не повинно бути страшно. Наша система освіти побудована на оцінюванні помилок, їх виправлення і осудження. Дитина завжди знаходиться під страхом. І це відчуття зароджується ще до школи.

Батьки, які виховувалися в рамках такої системи, досить часто відчувають цей страх і в дорослому віці. Вони відмовляються від нових перспектив, можливостей та рішень. Але чи розуміють вони, що таким чином переносять свої фобії на дітей?

«Ти для цього замалий»
«Виростеш – поясню»
«Ти нічого не зрозумієш»
«Я ж попереджала, що у тебе нічого не вийде»

Знайомі слова?

А коли дитина йде до школи, як часто ми реагуємо на погані оцінки криком, зауваженнями і покараннями?

Дуже важливо сформувати у дитини здорове ставлення до помилок. Закласти відчуття того, що помилки – корисний інструмент навчання. Вони дають можливість спробувати щось зробити по-новому. Важливо також пояснити, що помилки мають наслідки, які потрібно буде виправити. Якщо дитина перестане боятися помилятися, то і навчання перетвориться в цікавий процес, що просто буде дарувати нові знання і розвивати допитливість. Будучи школярем, дитина навчиться сприймати оцінки зі здоровим оптимізмом.

Що можна зробити?

Поділитися власним прикладом. Розказати кілька історій про ваші власні помилки та про те, як ви їх виправили і чому це вас навчило. Окрім себе, наведіть приклад когось із винахідників, які, працюючи над винаходом, помилялись багато разів перш, ніж досягнули успіху.

Погана оцінка в школі – результат помилки. І це означає лише те, що десь не допрацювали. Ви, ваша дитина чи педагог.

Сформуйте в сім’ї здорове ставлення до оцінки. Дитина повинна бути впевненою в тому, що ви не будете сварити її за помилку. Але тут також треба бути обачними. Аби діти не сприймали таку вашу позицію, як байдужість та несерйозне сприйняття помилок, повинне бути чітке розуміння того, що погана оцінка – це наслідок помилки, який потребує виправлення.
Вдома чи у школі із вчителем.

Дитина буде навчатися в школі 12 років. Важливао задати правильний напрямок з першого класу. Протягом цього часу уникнути помилок і різних оцінок буде просто неможливо. Наберіться терпіння, навчайтеся сприймати їх позитивно. І, можливо, це змінить і ваше ставлення до власних досягнень.

Помиляйтеся із задоволенням!