Ще на зорі своєї кар’єри педагога я потрапила на роботу в недільну школу при Всеукраїнському єврейському центрі. Тут я вперше зіткнулася з філософією виховання єврейських дітей і зрозуміла, що всі історії про «наші діти найрозумніші і найкращі» – чистісінька правда. З усіх історій і прикладів, які я там почула, в душу запали дві тези, на яких я і побудувала виховання власних дітей.
Перша – ми завжди вчимо дітей через власний приклад.
А другу процитую дослівно: «Чим менше у дитини вільного часу, тим менше дурниць в голові, крім того ніхто не знає що стане в нагоді в нашому житті».

Чому мені це згадалось?
Нещодавно натрапила в Facebook на статтю «Про квадратного хлопчика».
Суть історії в тому, що один чоловік зустрів на майданчику хлопчика, який не грався з дітьми через те, що він відпочивав на перерві між великою кількістю додаткових занять, які йому дали батьки. Цей хлопчик здався чоловікові «квадратним». В той же момент, на майданчику грався син оповідача. Він був безмежно щасливим і «круглим», його голова не була забита додатковими справами чи уроками. Головна ідея статті полягає в тому що, навантажуючи дітей, ми крадемо у них дитинство.
Коментарі до статті розбили батьків на два протилежні табори: «дітям потрібні додаткові заняття» і «дітям вони категорично не потрібні».

І я задумалась, чи буває золота середина?
Коли я розповідаю комусь про кількість гуртків, які відвідують мої діти і про те, що при цьому вони успішно навчаються в школі, мають час на прогулянки, розваги та в кіно, мені часто не вірять. Вважають, що це неможливо. Але через свій власний приклад я навчила дітей , що при правильному плануванні можна встигати абсолютно все. Вони, спостерігаючи за тим, скільки справ я встигаю зробити протягом дня, самі дисциплінуються та вчаться планувати. Звісно, організовувати позашкільний час було значно простіше, коли вони навчались в молодшій школі . Після того, як вони перейшли в старшу школу, довелось переглянути графіки і внести зміни. Є декілька правил, які допомагають оптимізувати час і встигати зробити все що заплановано.

На вихідних в режимі «релакс» можна підготуватись до всіх усних уроків, що бувають один-два рази на тиждень. Завдяки цьому, в робочі дні з’являється час на відпочинок. При такому розкладі достатньо буде просто перечитати параграф, а не вивчати його.
Особливо шкода втрачати час на дорогу, так? При можливості потрібно шукати необхідні групи в вашому районі. Якщо таких занять поблизу немає, спробуйте відвідувати їх на вихідних. До або після кожного заняття можна виділити час на прогулянку. Зрозуміло, що є курси, які ви вважаєте необхідними для дитячого майбутнього, але мають бути і активності, які приносять задоволення, Самое тому, щонайменше одне заняття на тижні дитина має обрати собі сама.

Оптимальна кількість гуртків визначиться сама по собі, вона залежить від дитини. Спостерігайте за тим, чи є достатньо часу на відпочинок. Якщо такий час зникає, або уроки ви робите після 21.00, коли дитина вже повинна бути в ліжку, перегляньте кількість занять, відмовтесь від чогось.