Кожного дня мама стикається з ситуаціями, коли дитина перестає її чути і, відповідно, виконувати її прохання. Для того, щоб добитися уваги, ми починаємо підвищувати голос або розмовляти в наказовому тоні, що призводить до протилежного результату. Діти закриваються в собі, починають влаштовувати істерики.

Є декілька простих способів привернути увагу без крику і нервів.

1. Як часто ви кричите з іншої кімнати і просите дитину щось зробити? Як часто ви отримуєте відповідь чи результат? Ваш крик автоматично включає відчуття «червоної зони». Це зона агресії і небезпеки, в цій зоні ми поглинаємо звуки, але не сприймаємо їх, тому і результату немає. Потрібно облишити справи, підійти в кімнату і спокійно попросити те, що вам потрібно. Дуже важливий тон голосу, яким ви розмовляєте. Спокійний врівноважений голос поверне дитину в «зелену зону» і дасть можливість заспокоїтись.

2. Завжди потрібно дотримуватись зорового контакту. Це дасть можливість вам відслідковувати наскільки чітко дитина вас зрозуміла і чи готова вона до подальшого спілкування. Буває так, що ви розмовляєте з дитиною, присіли біля неї, дивитися їй в очі, а дитина відвертається. Принцип тут простий.

«Я тебе не бачу, значить – я тебе не чую»

Дитина може це робити підсвідомо, все ще перебуваючи в «червоній зоні». Спробуйте домовитись з дитиною словами «подивись на мене», доторкнутись або заспокоїти її прийнятним способом. Якщо ви бачите, що контакту зараз не буде, дайте дитині час. Просто скажіть: «давай поговоримо пізніше, коли ти будеш готовий».

3. Формулюйте свої прохання і розмови просто. Пам’ятайте, ваша дитина ще достатньо юна, щоб розуміти багато дорослих слів. Дозвольте їй сприймати інформацію її мовою. Якщо вам треба добитися результату негайно, достатньо одного-двох слів.

Наприклад, якщо діти між собою не можуть щось поділити достатньо слова «Припини», а коли дитина заспокоїться, поговоріть з нею. Виражайте прохання простими фразами «час обідати», «нам треба іти», «підійди до мене». Стежте за тоном розмови, проста фраза — це не наказ! Деякі проблеми в спілкуванні виникають через те, що повідомлення занадто складне, коли дитина буде готова вас вислухати можна переходити до подальших пояснень.

4. Якщо дитина вас не чує, зробіть щось божевільне. Проспівайте прохання, поблимайте світлом, приверніть увагу найнеймовірнішим способом, а потім проговоріть своє прохання.

5. Спілкуйтесь з дитиною так, як би ви хотіли щоб розмовляли з вами. Поставте себе на місце свого малюка, спробуйте зрозуміти, що ви відчуваєте коли на вас кричать. Чи готові ви вислухати когось, якщо вам наказують, і чи готові ви піди на поступки і зробити те що вас просять?

Вдалого вам спілкування