Коли народжується дитина, більшість мам починають жити життям дитини. Вони стають спеціалістами з динозаврів та пам’ятають усі діалоги з мультфільмів «My little pony». Вони живуть щодня за розкладом дитини, виконуючи протягом дня усе, чого потребує малюк. А вночі намагаються попрасувати, поприбирати, приготовути обід та попрацювати, щоб протягом дня повністю присвятити себе малюкові.

Чому так трапляється? Чому мама свідомо розчиняє себе в дитячому світі? Адже вона це усвідомлює і живе тим, що подобається дитині, стаючи по суті заручником таких стосунків та жертвуючи своїм розвитком, фізичним та емоційним станом. З часом, таке життя перетворюється у катастрофу з постійним відчуттям власної загнаності, відсутності реалізації та росту, що є рушійними чинниками для самооцінки кожної людини.

Велику роль в такій самопожертві грає два важливих фактори.

  1. Соціальний стереотип про ідеальну маму, яка може бути ідеальною тільки живучи дитиною.
  2. Банальне нерозуміння того, яким чином можна зайняти дитину тим, що потрібно чи подобається мамі.

Щаслива і спокійна мама принесе дитині більше користі, ніж мама з перспективою емоційного зриву.

Для того, щоб полегшити собі перебування вдома, варто пам’ятати, що ви жива людина і критично потребуєте шматочок свого часу і простору. Тому, в першу чергу, підключаємо родичів. Тато прекрасно може справитись із малюком протягом певного часу (один чи два рази на тиждень), а ви зможете повчитись, відпочити чи сходити в спортзал. Важливо витратити цей час саме для себе. Займатися побутовими справами заборонено 

Більшість домашніх справ ви можете робити разом з вашою дитиною. Зараз є багато девайсів, які полешують життя мами і звільняють час. Використовуйте їх.

Якщо дитина зовсім маленька, вона може просто із задоволенням поспостерігати за тим, що ви робите.
А ви використовуйте цей час для розвитку малечі. Як? Все просто. Якщо ви готуєте їжу, просто сідайте навпроти дитини та показуйте, що ви робите, проговорюючи кожен крок. Говоріть багато. Описуйте предмети, які ви використовуєте та кожну дію. Для дитини ви будете «живим телевізором», який збагачує її пасивний словниковий запас. А ви в цей час встигнете приготувати обід чи вечерю. Коли діти підростуть, можна звертатися до них за допомогою.

Діти, навіть маленькі, можуть самостійно змішати салат, помити овочі, розкласти брудні речі на темні і світлі, розвісити попрані і т. д. Повірте, така діяльність розважить малюка краще, ніж іграшки. А вам дасть можливість робити протягом дня домашні справи, а вночі відпочивати.

Привчайте дитину самостійно проводити час. Це можна починати робити змалечку. Залиште дитину в ліжечку і відійдіть так, щоб вона вас не бачила. Залиште поруч іграшки. Спостерігайте за реакцією дитини. Як тільки ви помітите, що дитина починає турбуватись, підійдіть, візьміть дитину на руки та проведіть із нею час. В такий спосіб ви закріпите відчуття, що мама завжди повертається, і дитина спокійніше буде залишатися сама. Таким чином, потроху можна збільшувати проміжок часу і привчати дитину певний час гратися самостійно. У вас з’явиться декілька хвилин, щоб випити кави, зробити якусь термінову справу, почитати книгу, попрацювати чи просто подивитися у вікно. Такі перерви дозволять вам розслабитись і навіть попрацювати, якщо ви працюєте вдома.

Основне правило – не зловживати самостійністю дитини. Тривалість таких перерв повинна бути комфортною для малюка. Буде найкраще, якщо ви визначите цей проміжок самостійно і повернетесь до дитини ще до того, як вона почне вимагати вашої уваги.

Сподіваємося такі прості речі покращать ваш побут та допоможуть звільнити час для вашого саморозвитку